чистик
ЧИ́СТИК¹, а, ч.
Те саме, що чисту́н¹.
Гніздо чистика.
ЧИ́СТИК², а, ч.
Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик.
Очищати сошники від налиплої землі і рослинних залишків можна тільки за допомогою чистиків з дерев'яними держаками певної довжини (з наук. літ.).
ЧИ́СТИК³, а, ч.
1. Багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових; льонок звичайний.
2. Те саме, що чистоті́л.
Чистотіл дуже популярний в Україні... Місцеві найменування чистець, чистик, чистяк, чистопліт (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)