чистик

І́СТИК (паличка для очищення робочих частин плугів, культиваторів та ін.), ЧИ́СТИК. Семен обчищав істиком леміш та, щиро налягаючи, йшов за плугом (М. Коцюбинський); До сівби ретельно готуємо зернові сівалки.. З кожним сезоном робіт гостримо диски, слідкуємо, щоб були добре припасовані чистики дисків сошників (з журналу)

ЧИСТОТІ́Л бот., ГЛАДУ́ШНИК діал., ЧИСТЕ́ЦЬ діал., ЧИ́СТИК (ЧИСТЯ́К) діал. Не вмивається Ониська любистком та чистотілом, не маститься на ніч збираною сметаною, плюнула вона й розтерла на ті веснянки, скільки там їх? (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. чистик — ЧИ́СТИК¹, а, ч. Те саме, що чисту́н¹. Гніздо чистика. ЧИ́СТИК², а, ч. Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик.  Словник української мови у 20 томах
2. чистик — чи́стик 1 іменник чоловічого роду, істота птах чи́стик 2 іменник чоловічого роду інструмент  Орфографічний словник української мови
3. чистик — I -а, ч., орн. Те саме, що чистун I. II -а, ч. Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чистик — ЧИ́СТИК¹, а, ч., орн. Те само, що чисту́н¹. ЧИ́СТИК², а, ч. Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик.  Словник української мови в 11 томах
5. чистик — Чистик, -ка м. раст. а) = чистець а). Борз. у. Прилуц. у. б) Sedum acre L. ЗЮЗО. І. 136. в) — жовтий. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116.  Словник української мови Грінченка