чистик

чи́стик

I -а, ч., орн.

Те саме, що чистун I.

II -а, ч.

Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик.

Значення в інших словниках

1. чистик — ЧИ́СТИК¹, а, ч. Те саме, що чисту́н¹. Гніздо чистика. ЧИ́СТИК², а, ч. Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик.  Словник української мови у 20 томах
2. чистик — чи́стик 1 іменник чоловічого роду, істота птах чи́стик 2 іменник чоловічого роду інструмент  Орфографічний словник української мови
3. чистик — І́СТИК (паличка для очищення робочих частин плугів, культиваторів та ін.), ЧИ́СТИК. Семен обчищав істиком леміш та, щиро налягаючи, йшов за плугом (М. Коцюбинський); До сівби ретельно готуємо зернові сівалки..  Словник синонімів української мови
4. чистик — ЧИ́СТИК¹, а, ч., орн. Те само, що чисту́н¹. ЧИ́СТИК², а, ч. Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик.  Словник української мови в 11 томах
5. чистик — Чистик, -ка м. раст. а) = чистець а). Борз. у. Прилуц. у. б) Sedum acre L. ЗЮЗО. І. 136. в) — жовтий. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116.  Словник української мови Грінченка