читання
ЧИТА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. чита́ти.
Князь сидить біля неї на фотелі з якоюсь не зовсім розрізаною книжкою в руках, але не читає: і князь, і Софія забули про те читання, – вони розмовляють (Леся Українка);
Сусана вмостилася з ногами на канапі і вся поринула в читання книжки Очерета (І. Кочерга);
Виходить батюшка і читає проповідь... Й те читання видається їй жалібним, таким дивно жалібним (М. Коцюбинський);
Режисер дивився на екран телевізора, з якого до нього посміхався поет Свербиніс. Він зараз виступав по телебаченню з читанням своїх віршів (Ю. Мокрієв);
Дуже поширене серед закарпатських аматорів мистецтва художнє читання (з наук. літ.);
// Уміння читати, сприймати надруковане (як навчальний предмет).
Майбутній композитор, крім курсу гармонії, .. вивчає: сольфеджіо, аналіз музичних форм, органіку, інструментовку, читання партитури (з наук. літ.);
– Ви будете читання й письма вчити (Ю. Збанацький);
Ініціювати вирішення питання щодо розгляду у другому читанні проекту Закону України “Про валютне регулювання” як невідкладне (з мови документів).
2. Те, що читають, читаний текст.
3. мн. Цикл доповідей, лекцій, виступів читців, присвячений якому-небудь колу питань.
Перші .. читання внесли чимало нового у вивчення творчості І. П. Котляревського (із журн.);
За ініціативою Ялтинського історичного музею були проведені читання “Ні, я жива! Я буду вічно жити!”, в яких узяли участь провідні лесезнавці (з газ.);
Драгоманівські читання в УДПУ ім. М.П.Драгоманова (з наук. літ.).
4. інформ. Вибір даних із зовнішнього запам'ятовувального пристрою або з екрана дисплея в основну пам'ять комп'ютера.
(1) Літерату́рне чита́ння – колективне читання художніх творів з метою обговорення.
Стрічали ми новий рік літературним читанням (М. Коцюбинський);
(2) Стата́рне чита́ння, спец. – читання з докладним розбором, витлумачуванням тексту;
(3) Колекти́вне чита́ння.
Словник української мови (СУМ-20)