читання

ЧИТА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. чита́ти.

Князь сидить біля неї на фотелі з якоюсь не зовсім розрізаною книжкою в руках, але не читає: і князь, і Софія забули про те читання, – вони розмовляють (Леся Українка);

Сусана вмостилася з ногами на канапі і вся поринула в читання книжки Очерета (І. Кочерга);

Виходить батюшка і читає проповідь... Й те читання видається їй жалібним, таким дивно жалібним (М. Коцюбинський);

Режисер дивився на екран телевізора, з якого до нього посміхався поет Свербиніс. Він зараз виступав по телебаченню з читанням своїх віршів (Ю. Мокрієв);

Дуже поширене серед закарпатських аматорів мистецтва художнє читання (з наук. літ.);

// Уміння читати, сприймати надруковане (як навчальний предмет).

Майбутній композитор, крім курсу гармонії, .. вивчає: сольфеджіо, аналіз музичних форм, органіку, інструментовку, читання партитури (з наук. літ.);

– Ви будете читання й письма вчити (Ю. Збанацький);

Ініціювати вирішення питання щодо розгляду у другому читанні проекту Закону України “Про валютне регулювання” як невідкладне (з мови документів).

2. Те, що читають, читаний текст.

3. мн. Цикл доповідей, лекцій, виступів читців, присвячений якому-небудь колу питань.

Перші .. читання внесли чимало нового у вивчення творчості І. П. Котляревського (із журн.);

За ініціативою Ялтинського історичного музею були проведені читання “Ні, я жива! Я буду вічно жити!”, в яких узяли участь провідні лесезнавці (з газ.);

Драгоманівські читання в УДПУ ім. М.П.Драгоманова (з наук. літ.).

4. інформ. Вибір даних із зовнішнього запам'ятовувального пристрою або з екрана дисплея в основну пам'ять комп'ютера.

(1) Літерату́рне чита́ння – колективне читання художніх творів з метою обговорення.

Стрічали ми новий рік літературним читанням (М. Коцюбинський);

(2) Стата́рне чита́ння, спец. – читання з докладним розбором, витлумачуванням тексту;

(3) Колекти́вне чита́ння.