1. Великий тлумачний словник сучасної мови

читання

чита́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. читати.

|| Уміння читати, сприймати надруковане (як навчальний предмет).

Перше читання — прийняття законопроекту до обговорення.

Друге читання — дебати по законопроекту і його принципове схвалення (у парламентах деяких держав).

Читання партитур муз. — а) процес мисленнєвого сприймання музики, записаної у вигляді партитури; б) відтворення внутрішнім слухом звучання твору без допомоги музичного інструмента; в) виконання партитури багатоголосного хорового твору на фортепіано; г) практична навчальна дисципліна в музично-педагогічних та музичних навчальних закладах.

Читання з листа муз. — виконання на музичному інструменті або голосом незнайомого твору без попереднього вивчення.

2》 Те, що читають, читаний текст.

3》 мн. Цикл доповідей, лекцій, виступів читців, присвячений якому-небудь колу питань.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. читання — ЧИТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чита́ти. Князь сидить біля неї на фотелі з якоюсь не зовсім розрізаною книжкою в руках, але не читає: і князь, і Софія забули про те читання, – вони розмовляють (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  2. читання — чита́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. читання — Чи́та́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. читання — ЧИТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чита́ти. Князь сидить біля неї на фотелі з якоюсь не зовсім розрізаною книжкою в руках, але не читає: і князь, і Софія забули про те читання,— вони розмовляють (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. читання — Чита́ння, -ня с. 1) Чтеніе. Грин. І. 289. Яке співання, таке й читання. Ном. № 8015. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету. Вх. Лем. 483. Словник української мови Грінченка