читацький

ЧИТА́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до чита́ч.

Однією з масових форм пропаганди художньої літератури стали в нас читацькі конференції (з газ.);

Читацька увага буде справжня і щира лише тоді, коли постійно живитиметься соціально й психологічно наповненою літературою (із журн.);

// Який складається з читачів.

Є імена поетів, з якими в свідомості широкої читацької маси особливо міцно зв'язане уявлення про великі події і справи епохи, в яку ми живемо (з наук. літ.);

Історичні рукописні збірники були джерелом знань про історичне минуле країни і реалізували літературні запити читацького середовища (із журн.).

Значення в інших словниках

1. читацький — [чиетац'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
2. читацький — чита́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
3. читацький — -а, -е. Прикм. до читач. || Який складається з читачів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. читацький — Чита́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. читацький — ЧИТА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чита́ч. Однією з масових форм пропаганди художньої літератури стали в нас читацькі конференції (Літ. Укр., 29.  Словник української мови в 11 томах