читацький

ЧИТА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чита́ч.

Однією з масових форм пропаганди художньої літератури стали в нас читацькі конференції (Літ. Укр., 29.XI 1968, 3);

Читацька увага буде справжня і щира лише тоді, коли постійно живитиметься соціально й психологічно наповненою літературою (Вітч., 8, 1970, 159);

// Який складається з читачів.

Є імена поетів, з якими в свідомості широкої читацької маси особливо міцно зв’язане уявлення про великі події і справи епохи, в яку ми живемо (Поезія.., 1956, 3).

Значення в інших словниках

1. читацький — [чиетац'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
2. читацький — ЧИТА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чита́ч. Однією з масових форм пропаганди художньої літератури стали в нас читацькі конференції (з газ.  Словник української мови у 20 томах
3. читацький — чита́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
4. читацький — -а, -е. Прикм. до читач. || Який складається з читачів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. читацький — Чита́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)