Словник української мови у 20 томах

човганці

ЧО́ВГАНЦІ, ів, мн. (одн. чо́вганець, нця, ч.), розм.

Різне взуття.

На глиняній долівці – взуття: пар шість або сім. Чоботи, чобітки, чоботочки. Ялові... Не для тротуарів човганці. Сільського шевця робота (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. човганці — див. капці  Словник синонімів Вусика