човниченько

ЧОВНИЧЕ́НЬКО, а, ч.

Зменш.-пестл. до чо́вен.

Ой піду я понад береженьком [бережечком], там плаває милий човниченьком (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. човниченько — Човниче́нько, -ка м. ум. отъ човен. Грин. III. 676.  Словник української мови Грінченка