чорнокосий

ЧОРНОКО́СИЙ, а, е.

З чорними косами, з чорним волоссям; брюнет.

Узявши зошити й книжки в легкій одежі, босі біжать до школи хлопчаки й дівчатка чорнокосі (Н. Забіла);

Тимофій .. обережно відчиняє двері. Сяйво од вікна освічує чорнокосу голову Докії, яка тихенько припала щокою до руки (М. Стельмах);

* Образно. А люди кажуть дивно: – Росте у нас Петрівна На пшеницях, на просі, На житі, на горосі, На гречці чорнокосій! (М. Стельмах);

// у знач. ім. чорноко́са, сої, ж.

Склавши на груди руки, чорнокоса і чорноока, височіла перед ним, як людська совість (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. чорнокосий — чорноко́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. чорнокосий — -а, -е. З чорними косами, з чорним волоссям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чорнокосий — БРЮНЕ́ТКА, ЧОРНЯ́ВА розм., ЧОРНЯ́ВКА розм., ЧОРНОВОЛО́СА розм., ЧОРНОГОЛО́ВА розм., ЧОРНОКО́СА розм., ЧО́РНА розм. Камілла, вродлива брюнетка, лежить на ліжку (І.  Словник синонімів української мови
4. чорнокосий — ЧОРНОКО́СИЙ, а, е. З чорними косами, з чорним волоссям. Узявши зошити й книжки в легкій одежі, босі біжать до школи хлопчаки й дівчатка чорнокосі (Забіла, Промені, 1951,27); Тимофій.. обережно відчиняє двері.  Словник української мови в 11 томах
5. чорнокосий — Чорноко́сий, -а, -е Съ черной косой, черноволосый. Чорноока і чорнокоса мати. Морд. Оп. 54.  Словник української мови Грінченка