чорнокосий
ЧОРНОКО́СИЙ, а, е. З чорними косами, з чорним волоссям.
Узявши зошити й книжки в легкій одежі, босі біжать до школи хлопчаки й дівчатка чорнокосі (Забіла, Промені, 1951,27);
Тимофій.. обережно відчиняє двері. Сяйво од вікна освічує чорнокосу голову Докії, яка тихенько припала щокою до руки (Стельмах, II, 1962, 41);
*Образно. А люди кажуть дивно: — Росте у нас Петрівна На пшеницях, на просі, На житі, на горосі, На гречці чорнокосій! (Стельмах, V, 1963, 389).
Словник української мови (СУМ-11)