чортівня
ЧОРТІВНЯ́, і́, ор. ею, ж., розм.
Те саме, що чортови́ння.
Казилось пекло з радощів великих – да вже казитись чортівня не буде (Сл. Б. Грінченка);
– Скільки балакали за той кооператив, а й досі толку немає: скубуть останні злидні по базарах... – Оце вже, – мовив уголос Гавриш, – чортівня зовсім. Але скажете брешу, коли не збудую долинянам кооператив! (Г. Косинка);
– Що таке, Миколо Савичу? – занепокоєно спитав Василь. – Та якась чортівня... Такого наговорила твоя мати, що я й не второпав (А. Хижняк).
◇ (1) Що за чортівня́ – те саме, що Що за чортови́ння (див. чортови́ння).
Іван возився з мотоциклом. Сердито сказав до Співака: – Співак, що за чортівня?! – А що таке? – підійшов Співак. – Кому це потрібно? Хто це зняв? – показав на мотор (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)