чотиривірш

ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч., літ.

Окрема строфа, що складається з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен.

Балада Міцкевича “Trzech Budrysów” написана чотиривіршем з внутрішньою римою в першому і третьому рядку і кінцевою римою в другому – четвертому рядку (з наук. літ.);

Бурсака щось штовхнуло, він величаво підняв руку вперед і напруженим голосом прочитав чотиривірш: В мереживах наших слів помирають земні обмани (із журн.).

Значення в інших словниках

1. чотиривірш — чотириві́рш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чотиривірш — -а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чотиривірш — ЧОТИРИВІ́РШ, КАТРЕ́Н.  Словник синонімів української мови
4. чотиривірш — ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків з суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен.  Словник української мови в 11 томах