чотиривірш

ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків з суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен.

Балада Міцкевича "Trzech Budrysów" написана чотиривіршем з внутрішньою римою в першому і третьому рядку і кінцевою римою у другому — четвертому рядку (Рад. літ-во, 4, 1958, 61).

Значення в інших словниках

1. чотиривірш — ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч., літ. Окрема строфа, що складається з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен.  Словник української мови у 20 томах
2. чотиривірш — чотириві́рш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чотиривірш — -а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чотиривірш — ЧОТИРИВІ́РШ, КАТРЕ́Н.  Словник синонімів української мови