чохла
ЧО́ХЛА, и, род. мн. чохл, ж., розм.
Те саме, що манже́та 1.
Іде козак улицею, чохлами махає (Сл. Б. Грінченка);
Хороша була та Катря .. Плахта на їй [ній] шовкова, .. сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол... (Марко Вовчок);
Перед ним опинилася маленька жінка у довгій чорній спідниці і білій кофточці, з сірими чохлами нарукавників по лікті (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)