чохла
ЧО́ХЛА, и, ж., розм. Те саме, що манже́та 1.
Іде козак улицею, чохлами махає (Сл. Гр.);
Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова, .. сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол… (Вовчок, І, 1955, 182);
Перед ним опинилася маленька жінка у довгій чорній спідниці і білій кофточці, з сірими чохлами нарукавників по лікті (Рибак, Час.., 1960, 317).
Словник української мови (СУМ-11)