чохольчик

ЧОХО́ЛЬЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до чохо́л.

Техніки й механіки відшвартовували літаки, зривали з них заглушки, чохли й чохольчики, відкривали кабіни (із журн.);

Щоб головка не пошкодилась, крючок зберігають у чохольчику зі шкіри або м'якого дерева (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. чохольчик — чохо́льчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чохольчик — -а, ч. Зменш. до чохол.  Великий тлумачний словник сучасної мови