чув'яки

ЧУВ'Я́КИ, ів, діал. ЧУВАКИ́, ів, мн. (одн. чув'я́к, а і чува́к, а́, ч.).

Шкіряні туфлі з м'якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму).

Тиша. Повільно пройшли, ліниво розмовляючи, два тюрки. Стихло за рогом шемрання чув'яків (О. Донченко);

А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. чув'яки — -ів, мн. (одн. чув'як, -а, ч.). Шкіряні черевики з м'якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму).  Великий тлумачний словник сучасної мови