чув'яки

чув'я́ки

-ів, мн. (одн. чув'як, -а, ч.).

Шкіряні черевики з м'якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму).

Значення в інших словниках

1. чув'яки — ЧУВ'Я́КИ, ів, діал. ЧУВАКИ́, ів, мн. (одн. чув'я́к, а і чува́к, а́, ч.). Шкіряні туфлі з м'якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму). Тиша. Повільно пройшли, ліниво розмовляючи, два тюрки. Стихло за рогом шемрання чув'яків (О.  Словник української мови у 20 томах