чудар
ЧУДА́Р, я́, діал.
Те саме, що дива́к.
Найбільше .. не любив цей таємничий чудар і відлюдок усяких наукових та сільськогосподарських спеціалістів, а зокрема – журналістів (Ю. Смолич);
– От чудар! Якісь там недоумкуваті дівчата сказали дурницю, а ти ось і на рідну матір, і на всіх лютуєш (Є. Кротевич).
Словник української мови (СУМ-20)