чужачок

ЧУЖАЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до чужа́к.

[Снігур] – А чужачок і повиштовхував усіх пташенят, одного тільки й залишив (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. чужачок — чужачо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. чужачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чужак.  Великий тлумачний словник сучасної мови