Орфографічний словник української мови

чужачок

чужачо́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чужачок — ЧУЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до чужа́к. [Снігур] – А чужачок і повиштовхував усіх пташенят, одного тільки й залишив (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. чужачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чужак.  Великий тлумачний словник сучасної мови