чужинонька

ЧУЖИ́НОНЬКА, ЧУЖИ́НОЧКА, и, дав. і місц. ці, ж.

Зменш.-пестл. до чужи́на́.

Ой чужая чужинонька, вона правдоньки не скаже (з народної пісні);

Виїжджаю, дівчинонько, чи будеш тужити, Як поверну з чужиноньки, чи будеш любити? (з народної пісні);

Чужая чужинонька – не рідна родинонька (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. чужинонька — див. чужина  Словник синонімів Вусика
2. чужинонька — чужи́нонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. чужинонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до чужина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чужинонька — ЧУЖИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чужи́на́. Як зеленонькій [зелененькій] коноплиночці У болотечку гнити, Так мені тяжко, так мені важко На чужиноньці жити (Укр. нар.  Словник української мови в 11 томах
5. чужинонька — Чужинонька, чужиночка, -ки ж. ум. отъ чужина.  Словник української мови Грінченка