чукан

ЧУКА́Н, а, ч., діал.

Кайло.

Довбати камінь чуканом.

Значення в інших словниках

1. чукан — -а, ч., зах. Різновид кирки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. чукан — Чукан, -на м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.  Словник української мови Грінченка