чукан

ЧУКА́Н, а, ч., діал.

Кайло.

Довбати камінь чуканом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чукан — -а, ч., зах. Різновид кирки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чукан — Чукан, -на м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81. Словник української мови Грінченка