чукан

чука́н

-а, ч., зах.

Різновид кирки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чукан — ЧУКА́Н, а, ч., діал. Кайло. Довбати камінь чуканом. Словник української мови у 20 томах
  2. чукан — Чукан, -на м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81. Словник української мови Грінченка