чукан

Чукан, -на

м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чукан — ЧУКА́Н, а, ч., діал. Кайло. Довбати камінь чуканом. Словник української мови у 20 томах
  2. чукан — -а, ч., зах. Різновид кирки. Великий тлумачний словник сучасної мови