чулко

ЧУЛКО́, а, с., діал.

Головний убір засватаної дівчини: картонний обруч, обвитий стрічками.

Барвисте чулко.

Значення в інших словниках

1. чулко — Чулко, -ка с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.  Словник української мови Грінченка