чум
ЧУМ, у, ч.
Переносне житло деяких народів Північно-Східної Європи (саамі, ненці) та Сибіру (евенки, мансі та ін.), що є конічним остовом із жердин, укритим шкурами тварин, берестом або корою.
Давні люди використовували не тільки м'ясо мамонтів. Шкіра та великі кістки були потрібні для спорудження жител на зразок вігвамів або чумів (з наук.-попул. літ.);
Низенькі чуми, юрти та рублені хатки туляться до дрімучих лісів або до річного берега (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)