чум

ЧУМ, у, ч.

Переносне житло деяких народів Північно-Східної Європи (саамі, ненці) та Сибіру (евенки, мансі та ін.), що є конічним остовом із жердин, укритим шкурами тварин, берестом або корою.

Давні люди використовували не тільки м'ясо мамонтів. Шкіра та великі кістки були потрібні для спорудження жител на зразок вігвамів або чумів (з наук.-попул. літ.);

Низенькі чуми, юрти та рублені хатки туляться до дрімучих лісів або до річного берега (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чум — чум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чум — -у, ч. Переносне житло деяких народів Північно-Східної Європи (саамі, ненці) та Сибіру (евенки, мансі та ін.), що являє собою конічний остов із жердин, вкритий шкурами тварин, берестом або корою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чум — (мовою комі) переносне житло у деяких народів Півночі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. чум — ЧУМ, у, ч. Переносне житло деяких народів Північно-Східної Європи (саамі, ненці) та Сибіру (евенки, мансі та ін.), що являє собою конічний остов з жердин, вкритий шкурами тварин, берестом або корою. Давні люди використовували не тільки м’ясо мамонтів. Словник української мови в 11 томах
  5. чум — Переносне житло каркасної конструкції з жердин, обтягнутих шкурами тварин або берестом, у плані мало конічну або овальну форму. Було розповсюджено у аборигенів Півночі, а також деяких кочових народів (східних тувинців та інших). Архітектура і монументальне мистецтво