Словник української мови у 20 томах

чумка

ЧУ́МКА¹, и, ж., спец., розм.

Процес зміни молекулярної структури олова.

Другий процес [руйнування олова] – “чумка”, що зумовлений зміною тетрагональної модифікації олова (з наук.-попул. літ.).

ЧУ́МКА², и, ж., спец.

Хвороба тварин.

А чумка в нього скоро буде? – Мабуть, скоро, – відповідаєте ви. – Хоч би скоріше! Кажуть, що вже як собачка перечумує, то тоді вже не дохне. – Так, тоді вже не дуже дохне! – А від чумки дохне? – Дохне! – Хоч би скоріше чумка! (Остап Вишня).

ЧУ́МКА³, и, ж., розм.

Те саме, що чума́ 1.

– Це сумний край, – пояснював дід. – З того боку “Чумка”, з цього – цвинтар, а ото – тюрма (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)