чунник
ЧУ́ННИК, а, ч., заст.
Ремісник, який виготовляв чуні.
При спуску в шахту [у XIX ст.] на ноги взували чуні .. їх виплітали з конопляних мотузків спеціальні майстри – чунники (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)ЧУ́ННИК, а, ч., заст.
Ремісник, який виготовляв чуні.
При спуску в шахту [у XIX ст.] на ноги взували чуні .. їх виплітали з конопляних мотузків спеціальні майстри – чунники (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)