чупер
ЧУ́ПЕР, пра, ч., діал.
Чуприна.
Тома, чоловічок маленький, сухий, з довгим, чорним чупром, що спадав лагідними, гладкими пасмами на широке чоло (В. Стефаник);
Сів на ослін [Семен] та й став чупер на голові микати (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)