чурбак

ЧУРБА́К, а́, ч., розм.

Обрубок дерева, коротка колодка.

Гнат Яворський помітив, що в пічці прогоріло дерево, і підкинув нових чурбаків (С. Чорнобривець);

Варя вийшла на подвір'я, витягла з сараю дерев'яні чурбаки і .. вдарила по одному з них сокирою (Д. Ткач);

На дерев'яному чурбаку серед колиби горів каганчик (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. чурбак — див. обрубок  Словник чужослів Павло Штепа
2. чурбак — чурба́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. чурбак — -а, ч., розм. Обрубок дерева, коротка колодка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чурбак — КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев.  Словник синонімів української мови
5. чурбак — ЧУРБА́К, а́, ч., розм. Обрубок дерева, коротка колодка. Гнат Яворський помітив, що в пічці прогоріло дерево, і підкинув нових чурбаків (Чорн., Визвол. земля, 1950, 91); Варя вийшла на подвір’я, витягла з сараю дерев’яні чурбаки і ..  Словник української мови в 11 томах