чухмаритися
ЧУХМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, наказ. сп. а́рся, недок., розм.
Те саме, що чу́хатися.
Прохід посередині. Нари по боках. Баби на них позіхають, чухмаряться (А. Тесленко);
Щось вовтузилось і чухмарилось у протилежному кутку [комірчини] (О. Донченко);
* Образно. Розбуджений дід-очерет у кошлатій шапці почав чухмаритись (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)