чухмаритися
ЧУХМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Те саме, що чу́хатися.
Прохід посередині. Нари по боках. Баби на них позіхають, чухмаряться (Тесл., З книги життя, 1949, 190);
Щось вовтузилось і чухмарилось у протилежному кутку [комірчини] (Донч., III, 1956, 68);
*Образно. Розбуджений дід-очерет у кошлатій шапці почав чухмаритись (Донч., VI, 1957, 436).
Словник української мови (СУМ-11)