чічка
ЧІ́ЧКА, ЧИ́ЧКА, и, ж., діал.
Квітка.
На дорогах продиралась між камінням трава, а на узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький);
* У порівн. – Сей хлопчик був мій одинак... три роки мав... як чічка... (І. Франко);
Все зелене довкола .. А на тлі цього зеленого моря, мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)