Значення в інших словниках
-
чічка —
Чі́чка: — дика квітка [14] — квітка [22,I,IV] — польова квітка [36] — «Чічка» (з турецького čičik) пояснено: «квітка», хоч це лише польова, лісова, лугова квітка, тобто така, яка росте дико. Квітка, що не росте дико, на Бойківщині — «ружа». [MО,I] чічка (22, 499) – “квітка”; [ІЦ-2006]
Словник з творів Івана Франка
-
чічка —
див. цвіт
Словник синонімів Вусика
-
чічка —
ЧІ́ЧКА, ЧИ́ЧКА, и, ж., діал. Квітка. На дорогах продиралась між камінням трава, а на узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький); * У порівн. – Сей хлопчик був мій одинак... три роки мав... як чічка... (І.
Словник української мови у 20 томах
-
чічка —
чі́чка іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
чічка —
чачка (чічка) квітка
Словник застарілих та маловживаних слів
-
чічка —
КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діал., ЦВІ́ТКА діал., ЦВІТ діал., ЧІ́ЧКА діал.; КВІТ перев. у мн.; КОСИ́ЦЯ розм. (якою заквітчуються).
Словник синонімів української мови
-
чічка —
ЧІ́ЧКА, и, ж., діал. Квітка. На дорогах продиралась між камінням трава, а на узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (Гжицький, Опришки, 1962, 20); *У порівн. — Сей хлопчик був мій одинак… три роки мав… як чічка… (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
чічка —
Чічка, -ки ж. 1) Цвѣтокъ. Шух. I. 184, 18. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Федьк. Пов. 44. Ой зацвіла красна чічка. Гол. IV. 489. 2) — жовта = козельці, Ranunculus. Шух. І. 20. ум. чі́чечка. Гол. II. 762. см. чичка.
Словник української мови Грінченка