шабашник
ШАБА́ШНИК, а, ч., розм., зневажл.
Той, хто підряджається для халтури (у 1 знач.).
– Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)ШАБА́ШНИК, а, ч., розм., зневажл.
Той, хто підряджається для халтури (у 1 знач.).
– Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)