шаля
ША́ЛЯ, і, ж.
Те саме, що ша́лька¹ 1.
* Образно. Це був не гуцул Олекса Довбуш, а втілення народної помсти. На одну шалю ваги його душі складалися сотні літ важких терпінь синів і дочок його народу – і низько впала шаля та (Г. Хоткевич);
Громадськість я малював Фемідою з терезами в руках. На одну з шаль мені ніяк не терпілось покласти хоч морського камінця на мою користь (Ю. Яновський);
Знак терезів – доби нової знак. Як розгойдалися всесвітні шалі! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)