шалівка
ШАЛІ́ВКА, и, ж., буд.
1. збірн. Тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм), перев. вживані на обшивку стін, стелі, покриття дахів і т. ін.
Теслі збивали із шалівки похватні тапчани (Ю. Збанацький);
// Обшивка з таких дощок.
Порожня, до шалівки обідрана зала колишньої монопольки, вікна, навхрест позабивані дошками .. – все це справило на Рідкодуба не досить приємне враження (І. Кириленко).
2. Кожна з таких тонких дощок.
Мазурські, русинські та словацькі села ще примітивної архітектури .. Покрівля на хатах з драниць або з шалівок темна, аж чорна (І. Нечуй-Левицький);
Дід переїхав жити в Домчину хату, навіть тина їй заготовив з своїх шалівок (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)