шамкий
ШАМКИ́Й¹, а́, е́, розм.
Який видає шарудливі, шелесткі звуки.
Часом вона помічала, що низом, поміж комишами, щось проскакувало, а шамкий сухий лист очерету тоді тріщав (М. Коцюбинський).
ШАМКИ́Й², а́, е́, діал.
Швидкий, меткий, спритний.
Шамкий у роботі (Сл. Б. Грінченка);
Дівчина в неї була хороша, як квітка .. Шамка, легка, станом струнка, волосом чорнява (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)