шантрапа

ШАНТРАПА́, и ́, зневажл.,

ж., збірн. Пусті, нікчемні люди.

– Газетяр може собі бути тричі бездарним, і все-таки його називатимуть “чесним трудівником преси”, а не “шантрапою” (Леся Українка);

Зала знову охнула. Міністри переглянулися. Чиновницька молода шантрапа верескливо, з викликом зареготала й демонстративно заплескала в долоні (О. Полторацький).

Значення в інших словниках

1. шантрапа — див. дитина; нікчемний  Словник синонімів Вусика
2. шантрапа — див. босяк, обідранець  Словник чужослів Павло Штепа
3. шантрапа — шантрапа́ іменник жіночого роду збірн., зневажл.  Орфографічний словник української мови
4. шантрапа — -и, зневажл. 1》 ч. і ж.Пуста, нікчемна людина. 2》 ж., збірн. Пусті, нікчемні люди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шантрапа — НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл.  Словник синонімів української мови
6. шантрапа — ШАНТРАПА́, и, зневажл. 1. ч. і ж. Пуста, нікчемна людина. — Газетяр може собі бути тричі бездарним, і все-таки його називатимуть "чесним трудівником преси", а не "шантрапою" (Л. Укр., III, 1952, 701). 2. ж., збірн. Пусті, нікчемні люди. Зала знову охнула.  Словник української мови в 11 томах