Словник української мови у 20 томах

шапочник

ША́ПОЧНИК, а, ч.

Майстер, який шиє шапки та інші головні убори.

І сказало Заряддя Катушину: “Будь шапочником, Степан”. І з тих пір .. став він .. простьобувати кашкети й хутряні шапки (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шапочник — ша́почник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови