шарахання

ШАРА́ХАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. шара́хати і шара́хатися.

Інтересам розвитку радянської літератури чуже шарахання зі сторони в сторону; в літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. шарахання — шара́хання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. шарахання — -я, с., розм. Дія за знач. шарахати і шарахатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шарахання — ШАРА́ХАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шара́хати і шара́хатися. Інтересам розвитку радянської літератури чуже шарахання з сторони в сторону; в літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки (Про багатство л-ри, 1959, 102).  Словник української мови в 11 томах