шарахання
ШАРА́ХАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. шара́хати і шара́хатися.
Інтересам розвитку радянської літератури чуже шарахання зі сторони в сторону; в літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарахання — шара́хання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- шарахання — -я, с., розм. Дія за знач. шарахати і шарахатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарахання — ШАРА́ХАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шара́хати і шара́хатися. Інтересам розвитку радянської літератури чуже шарахання з сторони в сторону; в літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки (Про багатство л-ри, 1959, 102). Словник української мови в 11 томах