1. Словник української мови в 11 томах

шарахання

ШАРА́ХАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шара́хати і шара́хатися.

Інтересам розвитку радянської літератури чуже шарахання з сторони в сторону; в літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки (Про багатство л-ри, 1959, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарахання — ШАРА́ХАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шара́хати і шара́хатися. Інтересам розвитку радянської літератури чуже шарахання зі сторони в сторону; в літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. шарахання — шара́хання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шарахання — -я, с., розм. Дія за знач. шарахати і шарахатися. Великий тлумачний словник сучасної мови