1. Словник української мови у 20 томах

шарах

ШАРА́Х, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. шара́хати, шара́хнути і шара́хатися, шара́хнутися.

Тоді люде шарах так як овечки, та й збіглись докупи (Ганна Барвінок);

– В Пасядах одна жінка труби не закрила.., – так воно [блискавка] як улетіло – горшки поперекидало, заслінкою шпурнуло аж до дверей, а тоді вискочило у вікно, а біля вікна якраз бочка з водою стояла, в тій бочці викупалося, а тоді – шарах у бересток! – і до пенька спалило (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарах — див. шасть Словник синонімів Вусика
  2. шарах — шара́х вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. шарах — виг. Використовується для позначення швидкої дії (за знач. шарахнути, шарахнутися та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шарах — ШАРА́Х, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шара́хати, шара́хнути і шара́хатися, шара́хнутися. Тоді люде шарах так як овечки, та й збіглись докупи (Барв., Опов.., 1902, 210); — В Пасядах одна жінка труби не закрила.. Словник української мови в 11 томах
  5. шарах — Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. К. Досв. 84. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Г. Барв. 210. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями! Грин. І. 49. Словник української мови Грінченка