шаріат
ШАРІА́Т, у, ч.
У мусульман – система норм феодального права, які ґрунтуються на Корані, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону.
– Ішанам з обителі нічого іншого не лишається, як шаріатом обґрунтувати ваше право на голодностепську землю й на воду з Кзил-Су (Іван Ле);
Безпросвітне життя, беззаперечне підкорення диким законам шаріату – така була доля таджички. Вона була безсловесною рабинею, її могли купити і продати (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)